Мои стихи Юрий Балюк

***

Прийшов свататись до Каті майбутній священник,

Батько її бізнесмен  - Микола Вареник

Звик вирішувать питання всі по діловому,

Тож "екзамен" влаштував" вмить хлопчині цьому.

- Наша донечка єдина в розкошах зростала,

І фінансової скрути ніколи незнала,

Кожен рік вона на Кіпр їде відлочити,

То чи зожеш, ти, достатньо грошей заробити?

Тут юнак не розгубився, і промовив гоже:

- У фінансових питаннях Боженька поможе.

Задоволено Микола глянув на дружину,

-Я не проти нехай свата нашу Катерину,

Адже бачу, що мене він дуже поважає,

Бо вже з першого знайомства- Богом називає.

От сумы и от тюрьмы не отрекайся,

И не смейся над чужой бедой,

Может быть пройдёт немного времья,

И ты окажешся за этой же чертой.

Ведь пути Гослодни неисповедимы,

Куда тебя пути-дорожки поведут,

И за чужое, чьёто приступленье,

Срок тебе на нарах отдадут.

Вот живёш неведая печали:

Есть семья, работа и друзья,

Что себе ещё, ты пожелаеш,

Пожелать уж лучшего нельзя.

Но судьба-злодейка так решила,

Всё забрать в тебя в один момент.

-Бомж- кричат тебе друзья вдогонку,

Вот, какой достался комплимент.

...От сумы и от тюрьмы неотрекайся,

Смысл слов ты лиш тогда поймёш,

Когда из чаши горького причастья,

Хоть немножко в жизни отхлебнёш. 

***

-КУПІТЬ, ДЯДЬКУ, В МЕНЕ КВІТИ- ЖІНОЧКА ГУКА-

Є ТРОЯНДИ І ЖОРЖИНИ, КРАСА ОН ЯКА.

- А ДЛЯ КОГО КУПУВАТИ? Я НАВІТЬ НЕЗНАЮ.

- ДЛЯ ДРУЖИНОНЬКИ СВОЄЇ, Я ВАС ЗАПЕВНЯЮ:

ЗА ТАКИЙ ЖОРЖИН БУКЕТИК, БУДЕ ВАС ЛЮБИТИ,

І ЩОРАНКУ НА СНІДАНОК СМАЧНЕНЬКЕ ВАРИТИ.

-ТА, НЕМАЄ В МЕНЕ ЖІНКИ, ПІШЛА ДО ДРУГОГО.

-НУ,ТОДІ ВІЗЬМІТЬ БУКЕТИК ІЗ ТРОЯНД ОСЬ ЦЬОГО,

ВІН ПОВЕРНЕ НЕОДМІННО, ВАМ НАЗАД ДРУЖИНУ,

Я НА НЬОГО І ЦІНУ ТРІШКИ ДЛЯ ВАС СКИНУ.

- ПХУ НА ТЕБЕ ВРАЖА БАБА, ОТ ТАКЕ ТОРОЧЕ,

ПОВЕРНУТЬ ЗНОВУ ЗМІЮ УДІМ МЕНІ ХОЧЕ.

***

РОЗЛУЧАюТЬСЯ В СУДІ

ФЕДІР І ГАЛИНА.

-А ЯКА - ПИТА СУДДЯ-

Є НА ЦЕ ПРИЧИНА?

-ВІН ЖЕ ДЕСПОТ І ТИРАН

ВЖЕ ТЕРПІТЬ НЕ СИЛА,

ПРИМУШУЄ МЕНЕ ЇСТИ

ТЕ, ЩО Я ЗВАРИЛА.

ПІРСІНГ.

ПРИЇХАЛА ЗІ СТОЛИЦІ

ОНУКА ДО ФРОСІ,

НАФАРБОВАНА МОВ КЛОУН,

І З КОЛЕЧКОМ В НОСІ.

БАБЦЯ СПЛЕСНУЛА РУКАМИ:

-ЩО,ТИ, НАТВОРИЛА?

ЗА ЯКІ ТОБІ ГРІХИ,

ШТУКУ ЦЮ ВШИЛИЛИ?

-ЗАСПОКОЙТЕСЯ, БАБУСЮ,

ПІРСІНГ ДУЖЕ МОДНО,

ЙОГО МОЛОДЬ СОБІ СТАВИТЬ,

ВЖЕ КУДИ ЗАВГОДНО.

І ПРОМОВИЛА ФРОСИНА

ПОДУМАВШИ ТРОХИ:

-Є НА РИЛІ ТАКИЙ ПІРСІНГ

І В НАШОЇ ЛЬОХИ,

ТІЛЬКИ МИ ЇЙ ТАК ЗРОБИЛИ

НЕ В ДАНИНУ МОДІ,

А ТОМУ ЩО НАМ ПОРИЛА

ГРЯДКИ НА ГОРОДІ

Безглузде питання.

Вже 17 тобі, Іро, тож скажи мені:

-Чи, ти жінкою вже стала, чи можливо, ні?

- Що, ти маєш на увазі, я не розберу,

Бо розгадувать кросворди, знаєш, нелюблю.

-Зустрічаєшся, ти з хлопцем, здається, Павло,

То,чи спала з ним ти вліжку, скільки раз було?

-Чи повна дура, Катю, що таке верзеш,

Хіба з хлопцем, таким гарним в ліжку, ти заснеш.

***

У КВАРТИРІ В ВИХІДНІ

ЖІНКА ПРИБИРАЄ,

ЧОЛОВІК ЖЕ НА ДИВАНІ

ГАЗЕТУ ЧИТАЄ.

ВІДІРВАВШИСЬ ЛИШ НАМИТЬ

ВІД ТОГО ЧИТАННЯ,

ВІН ПРОМОВИВ ДО ДРУЖИНИ:

- СЛУХАЙ, ЛЮБА ТАНЮ,

ЯК ВПАДЕШ, ТИ, ІЗ БАЛКОНУ,

(ЦЕ Ж ДЕСЯТИЙ ПОВЕРХ),

РОЗІБЄШСЯ ОБ АСФАЛЬТ,

ВИЙДЕ З ТЕБЕ ПОДИХ.

ТОЖ, ЯК ЛЕТІТИМЕШ УНИЗ,

ЗРОБИШ КРИК СВІЙ СИЛЬНИМ,

ХАЙ ДІВЧАТА ДІЗНАЮТЬСЯ,

ЩО СТАВ ВЖЕ Я ВІЛЬНИМ.

МЕДСЕСТРА.

ПОРЯДКУЮЧИ В САДУ,

ГРИЦЬ ПОРІЗАВ НОГУ.

КЛИЧЕ ЖІНКУ ВІН СВОЮ:

- ЙДИ НАДОПОМОГУ!

ТА ПОБАЧИВШИ ЛИШ КРОВ,

ЖІНКА ВМИТЬ ЗОМЛІЛА,

ЗНЕПРИТОМНІЛА ВОНА,

Й ДУЖЕ ПОБІЛІЛА.

ГРИЦЬ ПОЧАВ ТОДІ ШТОВХАТЬ

СВОЮ ЖІНКУ АЛЛКУ:

-МЕНІ ТРЕБА, МЕДСЕСТРУ,

ЗАРАЗ, НЕ ЛЕЖАЛКУ.

ШПАЛЕРИ.

КОСТЬ ПОКЛЕЇВ В СЕБЕ В СПАЛЬНІ

МИЮЧІ ШПАЛЕРИ.

ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМИ ШАФИ:

В НІЙ ВІДКРИТІ ДВЕРІ.

КУМ ЗДИВОВАНО ПИТАЄ:

- ЧОМУ НЕ ЗВИЧАЙНІ?

АДЖЕ МИЮЧІ ВСІ КЛЕЮТЬ,

В КУХНІ, АБО В ВАННІЙ.

- А ТОМУ ЩО, ТУТ КОХАНЦІ,

В ДРУЖИНИ БУВАЮТЬ,

І ЧАСТЕНЬКО ОБ СТІНУ

НОСИ РОЗБИВАЮТЬ.

НЕЩАДНЕ ЖИТТЯ.

ДО СТАРОГО ЛОВЕЛАСА,

НА  ІМЕННЯ - КОЛЯ,

ПОЗВОНИЛА ЯКОСЬ РАЗ,

ТАКА СОБІ -ОЛЯ.

ТА МИКОЛКА ЯК НА ГРІХ

ЇЇ НЕ ЗГАДАЄ,

АЛЕ ВПЕВНЕНО ПРО ВСЕ,

ЇЙ ВІДПОВІДАЄ...

- ЧИ МЕНЕ, ТИ ЩЕ КОХАЄШ,

НІЖНИЙ МІЙ СОКОЛИК?

-ТАК, ЛЕБІДОНЬКО МОЯ,-

ВІДКАЗУЄ КОЛИК,-

ДУЖЕ Я ТЕБЕ КОХАЮ,

ЦЕ, ТИ, ДОБРЕ ЗНАЄШ,

ЩЕ Й НА ПРАВІМ ПЕРЕДПЛІЧЧІ,

ТИ, РОДИМКУ МАЄШ.

-НЕ НА ПРАВІМ ПЕРЕДПЛІЧЧІ,-

НА ЛІВІМ БЕДЕРЦІ.

...Й ТУТ ВІДЧУВ СЕБЕ МИКОЛА

НЕ В СВОЇМ ВІДЕРЦІ.

ТА СИТУАЦІЮ ТАКУ,

ТРЕБА ВИПРАВЛЯТИ,

І ПОЧАВ ТОДІ МИКОЛКА

З ОСТРАХОМ КАЗАТИ:

-БОЖЕ, БОЖЕ, ЩО ЖИТТЯ ЦЕ

З ЖІНКОЮ ЗРОБИЛО,

ЩО НЕЩАДНО ОЦЕ ТАК,

ВЗЯЛО Й ПОКРУТИЛО.

НАРЕЧЕННИЙ.

ЗАПИТАЛА У ДОЧКИ,

ЯКОСЬ ТІТКА АЛЛА:

-КАЖУТЬ ЛЮДИ,ТИ З СВОЇМ

НАРЕЧЕННИМ СПАЛА.

І ПРОМОВИЛА ДОЧКА:

-НУ Й НАРОД НЕВЧЕННИЙ,

ЯКЩО З КИМОСЬ ПЕРЕСПИШ,

ВЖЕ І НАРЕЧЕННИЙ?